У Москві вже не можуть сказати, що не отримували листів Зеленського

Поки Маша Захарова ввечері 4 червня продовжувала вгадувати в буфеті Петербурзького форуму зміст листа Зеленського від 27 травня до Трампу та Конгресу, відбулося щонайменше дві події, що ускладнили їй завдання.

По-перше, Палата представників у Конгресі США вже великою кількістю голосів погодилася обговорити "Закон про підтримку України". По-друге, Зеленський написав "путіну" вже відкритий, а не закритий лист, як те, що він передавав через Фіцо, що літав 9 травня до Москви. Збіг у часі між голосуванням та листом – випадковість.

Причина відкритого листа є очевидною – кремлівці заявили, що листи Зеленського від Фіцо не отримували. Але Фіцо, коли повернувся до Братислави, сказав, що він передав листа. Можна було б припустити, що Фіцо віддав не тому "путіну". Але оскільки є відеозапис їхніх переговорів, то Фіцо явно віддав листа тому "путіну", з яким вів їх. Можна припустити, що після переговорів "путіна" знову підмінили, але листа мали у нього вилучити, бо це державне, а не особисте листування.

Можна також припустити, що кремлівці, яких одна леді запропонувала вже називати мавзолейцями, просто тупо образилися за тролінг із парадом. Тому й заявили, що не отримали листів. Щодо слова мавзолейці – цілком науково виправданий термін, оскільки все життя справжніх кремлівців обертається довкола мавзолею Леніна. Півжиття у них йде на те, щоб піднятися на мавзолей і друга половина на те, щоб на ньому встояти. Раніше було модно стати похованим біля мавзолею. Але після 1991 року мода пройшла, при тому, що сам мавзолей залишився. Це народило нове "вічне" російське питання – винести Леніна з мавзолею чи нехай лежить.

В результаті Зеленському довелося 4 червня написати їм нового листа та надіслати через Інтернет. До Фіцо у червні 2022 р. Зеленський вже передавав "путіну" листа через Джоко Відодо, президента Індонезії. Відодо на спільній прес-конференції з "путіним" у Москві 30 червня сказав: "Я передав послання президента Зеленського президенту путіну і висловив свою готовність налагодити спілкування між двома лідерами". "Путін" це не став заперечувати, але мавзолейці і тоді лист "зажували".

У Відодо тоді був, як і в багатьох, індонезійський план світу, з яким він відвідав Європу, Київ та Москву. Але після зустрічі з "путіним" індонезійський план опинився в тому ж сміттєвому кошику, куди пізніше потрапили бразильський, сенегальський, південноафриканський та інші мирні плани.

Першим із мирним планом до Москви 5 березня 2022 р. літав Нафталі Беннет, прем'єр-міністр Ізраїлю. Після неї Беннет відвідав Берлін для зустрічі з Олафом Шольцем, але до Києва не приїхав, всупереч анонсу. Зеленський тоді публічно запропонував "путину" зустріч у Єрусалимі, де знову сподівався "зазирнути у вічі". Пізніше Беннет розповідав, що кілька разів запитав у "путіна", чи має намір він убити Зеленського, і щоразу отримував негативну відповідь. Беннет ніколи не говорив, що у нього був із собою мирний план, але в Москву він точно літав не для того, щоб просто чаю з бубликами попити. Який змінив його та Яїра Лапіда 29 грудня 2022 р. Нетаньяху подібної активності не проявляв.

Отже, маємо щонайменше два достовірних "закритих" листи Зеленського до "путіну", куди був ніякої публічної реакції Москви. Більше того, кремлівці кажуть, що листів, де ти пропонуєш зустріч, ми не отримували.

Паралельно маємо рівно рік застою у переговорах, ініційованих Трампом, а потім підтриманих Макроном та іншими європейськими лідерами. Їхньою умовою були обмін полоненими "всіх на всіх" і 30-денне перемир'я. Франція та Великобританія пропонували направити своїх військовослужбовців на лінію розмежування для забезпечення припинення вогню. У відповідь із Москви – тиша, сумнівні екскурсії в генеалогію Рюриковичів та пропозицію прорити тунель із Чукотки на Аляску.

Оскільки мавзолейці ухиляються від відповіді, то залишалося лише одне – надіслати їм листа публічно, щоб вони не могли сказати: ми його не отримували.

Запропоноване у листі загалом збігається з минулорічною пропозицією Трампа, Макрона та інших – повний обмін полоненими всіх категорій та повне припинення вогню на час переговорів. Як аналог вказано перемир'я між США та Іраном, що триває майже два місяці в контексті переговорів. Нове – країни Європи мають бути стороною переговорів, і США стануть гарантом припинення вогню як третя сторона.

Підтвердженням згоди кремлівців має стати особиста зустріч Зеленського та "путіна", де це буде оформлено юридично. Звісно, їхня зустріч пройде не в Києві, і не в Москві. Кремлівцям ввічливо запропоновано самим призначити дату та місце зустрічі, щоб Захарова знову не нила, що з Москвою грубо розмовляють.

Якщо кремлівці відмовляться зробити це, то всім членам ООН і Ватикану, що не входить до неї, стане гранично очевидно, хто за мир, а хто за війну. У цьому випадку можна починати робити прогнози, про що у вересні говоритиме Трамп із Сі Цзіньпіном під час його візиту напередодні завершення 8 вересня ювілейної 80-ї сесії Генасамблеї ООН. Можна припустити, якщо переговори не почнуться, то Великобританія, Китай, США та Франція розпустять Раду безпеки ООН, незважаючи на вето РФ. Можуть зробити і щось інше, про що навіть не здогадується Захарова, до того ж, що працює в МЗС РФ.

Збіг візиту Сі Цзіньпіна до США та закриття сесії – це випадковість, як і решта.