Україна більше не оприлюднюватиме дані про ракетні атаки

Отже. ЗС ЗСУ закривають статистику щодо ракетних ударів.

Багатьох цей факт обурив. І, погоджуся, мені тепер доведеться повністю припинити щотижневі та щомісячні звіти щодо обстрілів України, у яких я спирався насамперед на офіційну інформацію і лише потім використовував проміжні дані моніторингових каналів.

Але важливо зрозуміти, чому саме так вирішили вступити у ЗС ЗСУ і саме зараз.

У 2022 році ЗС ЗСУ надавали статистику ударів, показуючи нашим партнерам, що без їхньої допомоги ми не зможемо впоратися з настільки масовим ракетним терором Росії і, нам потрібна допомога країн Заходу і не тільки Заходу в питаннях посилення української ППО.

Потім ми демонстрували, наскільки західні системи добре протистоять російським ракетам і наскільки українські фахівці ефективно їх застосовують. Іноді показники ефективності перехоплень у реальних бойових умовах у ЗС ЗСУ перевищували показники перехоплень у західних армій під час навчань. Там, де на навчаннях західні армії (я спеціально не вказую країни, зберігаючи толерантність) витрачали по 3–4 ракети на перехоплення однієї цілі, часом навіть дозвукової, а не балістичної, українські оператори справлялися одним пуском.

Це було важливо - те, що ми ефективно й професійно використовуємо передані нам засоби.

Але зараз ситуація змінилася.

Навіть за наявності систем протидії до них немає боєкомплекту - криза, добре відома всім. Будь-яке отримання додаткового боєкомплекту здійснюється вкрай складно, і тут слід зберігати секретність. Максимально. Де і яка система змогла відбити удар, у якій кількості та як планувати наступні удари по противнику з урахуванням цієї інформації.

Російські спецслужби продовжують на дуже високому рівні отримувати інформацію розвідувального та дорозвідувального характеру. Іноді навіть не від своїх агентурних мереж, а від банальних корисних ідіотів, які на п’ятий рік війни висуваються на балкони й знімають роботу української ППО з коментарями: "У мене найкращий контент на каналі!"

У свою чергу, вирішення цього питання на більш жорсткому рівні, окрім вибачень на камеру тих, кого можуть ідентифікувати та затримати, ми поки що не бачили. Масової та невідворотної відповідальності за зйомку та публікацію роботи ППО, як не було у країні, що воює, так і немає.

На п’ятий рік війни найактивнішим постачальником розвідувальної інформації російським спецслужбам, для продовження планування ударів по Україні, залишаються українці. Причому не завербовані, а просто ті, хто від народження позбавлений кількох десятків IQ у розвитку.

Обмежуючи статистику щодо ракетних ударів ЗС ЗСУ, обмежують доступ противника до хоч якоїсь відкритої інформації щодо наших можливостей як збивати ракети противника, так і щодо гіпотетичної результативності їхніх ударів.

Це вимушений захід, коли наші партнери не можуть своєчасно й повністю забезпечити нас усім необхідним боєкомплектом, а представники недоумкуватої, безвідповідальної частини суспільства, при першому ж запуску ЗРК Patriot або SAMP/T - хоча, яка різниця, вони все одно в цьому не розбираються, одразу ж опублікують відео з геолокацією в TikTok чи Instagram, видаючи не лише позиційний район, а й можливості системи протидіяти ударам.

Загалом, під час війни мовчання не просто дорожче за золото - воно безцінне. Адже під час війни мовчання - це майже те саме, що виживання, а дорожчого за життя немає нічого.

У той час як хтось цього досі не розуміє, іншим доводиться думати ще й за них.