Росія не зміниться, тому тільки перемога України може зламати імперію Путіна

Путінська Росія – це реінкарнація абсолютного зла, яка ввібрала в себе все найкривавіше й найнелюдське, що породжували диктатури минулого, – від сталінізму до фашизму. Це країна з божевільним диктатором і суспільною свідомістю, що повністю зійшла з глузду. Переважна частина російського "суспільства" не бачить жодної проблеми ані в нескінченній війні, ані в вбивствах, які їхня країна скоює щодня, і жодних ознак того, що всередині Росії сьогодні можливі зміни, не спостерігається. Стосовно путінської Росії не працює звична паралель із нацистською Німеччиною. Там, незважаючи на жахливий масштаб терору, була величезна кількість людей, які свідомо йшли на опір режиму, платячи за це свободою та життям. Нічого порівнянного за масштабом у путінській Росії сьогодні немає.

На цьому тлі особливо показові метушні частини російської еміграції. Вони дають змогу зрозуміти і калібр цих людей, і їхню нездатність зайняти елементарну загальнолюдську позицію. Як можна продовжувати хоч якось асоціювати себе з тим, що відбувається у фашистському рейху? Як взагалі можна на тлі безперервних бомбардувань українських міст і щоденної загибелі людей заїкатися про якесь "Розумне голосування", яке за своєю суттю є формою солідаризації з російськими злочинами?

Можна нескінченно довго обговорювати реформи, які ви нібито проведете, коли прилетите туди "першим рейсом". Проблема лише в тому, що ви нікуди не прилетите – ні першим рейсом, ні другим – і жодних реформ проводити не будете. Бо перш ніж у Росії взагалі з’являться передумови для перетворень, має впасти цей режим і має змінитися масова свідомість, яка сьогодні наскрізь просякнута війною.

Вся історія нашої країни показує: справжні зміни в Росії ставали можливими лише після важких геополітичних поразок, коли у свідомості людей руйнувалися уявлення про право диктувати свою волю іншим. Росія Путіна не стане винятком. І лише перемога України, що означатиме поразку путінської Росії та крах її імперського проєкту, може дати нам такий історичний шанс.

Саме тому перемога України – це не просто питання результату однієї війни. Це перемога вільних людей над злом і варварством, перемога тих цінностей, які для будь-якої нормальної людини є безумовними і не можуть бути предметом обговорень. Тому питання "Ви за перемогу України чи ні?" – це принциповий вододіл. Це питання про те, на якому боці перебуває людина і чи поділяє вона ті фундаментальні принципи, на яких стоїть вільний світ. Будь-яка спроба розмити цю межу, внести сюди елемент політиканства, знайти якісь застереження та лазівки ставить людину по той бік моральної межі, що відокремлює світ нормальних вільних людей від світу диктатури, війни та насильства.