Mixed

Після Назарбаєва. Арестович про азіатські інтриги під західним килимом

Олексій Арестович

Після Назарбаєва. Арестович про азіатські інтриги під західним килимом

Відставка Назарбаєва викликала цілу хвилю обговорення в ЗМІ. Перш за все, тому що мова йде про відхід з поста людини, яка правила пострадянською країною протягом 30 років. Цей крок спровокував масу питань. Чого чекати від в.о. президента – Токаєва? Чи зміниться зовнішньополітичний курс країни? Чи матиме місце жорстка боротьба за владу?

"Під цим західним килимом з азіатським візерунком вестимуться азіатські інтриги", - сказав UAportal військовий оглядач і блогер Олексій Арестович.

Перед Назарбаєвим стояло те ж завдання, що і перед Путіним – передача влади і збереження себе в недоторканності.

Він обрав такий варіант. Тому що варіант союзної держави відпадав. З ким він міг її створити? Продовження терміну повноважень через зміни до Конституції – це дуже поганий крок, який записує країну в тоталітарні чи авторитарні держави. Йти на це означає знижувати кредитні рейтинги, торгувати нафтою і газом і бути майданчиком, де балансують інтереси Росії, Китаю і США одночасно.

Читайте: Як РФ і НАТО грають в "шахи". Арестович про ядерний пістолет біля скроні Кремля

Назарбаєв пішов більш прийнятним шляхом. За рік до цього він почав створювати умови, коли Раді безпеки передавалися широкі повноваження, зокрема, частина повноважень президента, велися внутрішні і зовнішні політичні консультації, створювалася системі стримувань, противаг і балансу, підбір кадрів тощо.

Він побудував нормальну архітектуру і втілив її в життя. Вона відповідає умовам: а) передачі, збереження влади і її впливу, б) виключення можливого кримінального переслідування, в) отримання відносної легітимності в очах міжнародної спільноти, сусідів по СНД і всередині самої країни. Крім того, він вирішив кадрову проблему – кого підібрати на заміну.

Назарбаєв ці завдання успішно вирішив, зайвий раз показавши, що він незвичайний державний діяч, що вміє вирішувати великі завдання.

Що буде далі з Казахстаном? Я думаю, різких змін курсу поки що не передбачається. Всі витратять рік-півтора на розуміння ситуації, розкладів, що склалися.

Читайте: РФ винна Україні за руйнування Києва Андрієм Боголюбським. Арестович про компенсації за анексії

Те, що буде в Казахстані далі, залежатиме від подій в Середній Азії. За деякими даними, там готуються неприємності, пов'язані з можливим виходом моджахедів з Афганістану в Середню Азію.

У будь-якому випадку, це буде азіатська система стримувань і противаг, скроєна за західним зразком. З формальними посадами, з гілками влади, з усіма конституційними застереженнями і всім рештою.

А під цим західним килимом з азіатським візерунком вестимуться азіатські інтриги.

Чи полізуть туди росіяни? Подивимося.

Північний Казахстан населений росіянами – там своя проблема. Чи буду буянити ісламісти – теж подивимося. Вони замкнуті там в двох областях, які ще й географічно ізольовані.

Читайте: Пістолет вже біля скроні. Арестович про тиск НАТО на вежі Кремля

Людина, яка прийшла на заміну Назарбаєву – дуже розумний, витончений дипломат. Тому від нього я ніяких рішень не очікую. Але якщо Назарбаєв помре, мабуть, за цим піде якась боротьба за владу. А якщо не помре і буде правити залізною рукою, то боротьба за владу готуватиметься. Будуть створюватися угруповання, можливо, силовики, можливо, нафтовики, можливо, ліберали, можливо, китайська партія, можливо, російська.

Боротьба за владу в будь-якому випадку розпочнеться, питання тільки в тому, в якій формі вона буде відбуватися: в екстреній, як було б після його смерті, або в підготовчій фазі.

Як я розумію, новий лідер являє собою гілку лібералів, а значить, проти нього гратимуть силовики, нафтовики і ісламісти. Хоча, нафтовики, швидше за все, тяжіють до лібералів, тому що вони торгують нафтою і газом на міжнародній арені.