ПВК з українців вижене Путіна з курника США? Арестович про Венесуелу і президента РФ, який усюди лізе

29 березня 2019 11:58 13.6т

Трамп заявив, що Росія повинна забиратися з Венесуели. Відповідаючи на запитання, як можна цього досягти, він сказав: "Побачимо. Всі варіанти можливі". А тим часом в Каракас прибуло 2 російських військових транспортних літаки. Чи будуть Штати активно діяти, коли мова йде про їхній "задній двір"? Який план намагається реалізувати там Путін?

"З ними треба воювати таким же гібридним шляхом - використовувати свої ПВК, які виступають не під національним прапором. Якби спробували сформувати ПВК з українців, вони б із задоволенням показали росіянам, що до чого в будь-якій точці земної кулі", - сказав UAportal військовий оглядач і блогер Олексій Арестович.

Ці слова Трампа не можна розглядати як ультиматум, тому що це не офіційна заява. Але посада президента Сполучених Штатів – настільки вагомий пост, що на їх випадкові оговорки слід звертати уваги мало не більше, ніж на офіційні заяви. Тому що там містяться справжні наміри.

Сенс полягає в тому, що з початку XIX століття існує Доктрина Монро (1823). У ній записано, що західна півкуля – зона виключного впливу Сполучених Штатів. І з того часу США виключно болісно ставляться до будь-якої активності в Центральній і Південній Америці.

Були Гренада, Панама, Нікарагуа – і там США діяли швидко, безжально, не рахуючись ні з чим, тому що на своїх задвірках треба було наводити лад.

Туди завжди ліз Радянський союз, Куба, партизани тощо, тому що в Латинській і Центральній Америці дуже сильно розвинений лівий рух. Союз там, звичайно, мав усі перспективи.

У Венесуелі ситуація ще веселіше. Венесуела – нефтегазовиробник, і там дуже істотна частка американських грошей в нафтовій економіці. І взагалі зрозуміло, що вся нафта повинна належати Сполученим Штатам, інакше навіщо взагалі все це.

Виходить, що Росія полізла в святая святих.

Американці все це сприймають, м'яко кажучи, вкрай болісно. Чому? По-перше, це рідний курник, задвірки. По-друге, нафтове питання. По-третє, вони бачать, що Путін продовжує принципово порушувати червону лінію і все інше, які проведені в світі і які порушувати не прийнято.

Ось могутній Китай, наприклад, друга економіка світу, в боротьбі за ті ж острови Спратлі, собі такого не дозволяє. Вони, звичайно, проводять військові маневри, але в основному вся риторика здійснюється політико-дипломатичним шляхом, з посиланнями на історичні обставини та інше. Але ніхто не вводить війська, не йде на військове загострення.

Путін лізе всюди по світу. Чому? Тому що його ніхто не зупиняє всерйоз.

Його не зупинили в Грузії, його не зупинили з Україною, його не зупинили з Кримом, з Сирією, з Центральноафриканською республікою, з Лівією. І зараз не зупиняють з Венесуелою.

Щоправда, прецеденти, коли били по російських військах, були. Двічі їх конкретно зупинили в Сирії. Коли Туреччина збила їхній літак і коли розгромили угруповання ПВК "Вагнера". Та що там далеко ходити? Україна їх дуже ефективно зупинила і продовжує зупиняти досі. Не боячись, що це наддержава, що у них є ядерна зброя та інше. Кожен день ми заспокоюємо "ввічливих".

Більше прецедентів поки що немає.

Цим користується Путін.

Тому що при будь-якому зіткненні російських і американських військових під своїми прапорами у всьому світі починають кричати: Ай-ай-ай, ви що, хочете третьої світової війни?

Ясно, що відповідальні держави не йдуть на таке загострення.

Будь-який російський військовий, з російським прапором і шевронами, вже утворює навколо себе такий циліндр недоторканності, про який ми говорили.

Відповідно до теорії A2AD, потрібні далекобійні ракети і всяке таке, але насправді будь-який військовослужбовець, поставлений в конкретне місце, теж утворює таку зону. Ми маємо прецедент з аеропортом Приштини, коли генерал армії Уеслі Кларк наказав звільнити його, аж до застосування сили, але командувач Майкл Девід Джексон відмовився виконувати наказ, заявивши: "Ви що, хочете третьої світової війни?"

Тому, поки існує такий прецедент, що будь-який російський військовий утворює навколо себе зону недоторканності, Путін може розставляти по одній людині в усьому світі, роблячи її недоторканою.

Допоки Захід не наважиться на пряму військову протидію.

Тому що з росіянами працює тільки сила.

Якщо Захід не хоче йти на пряме військове зіткнення, то потрібно вчиняти так, як вчиняють вони. З ними треба воювати таким же гібридним шляхом - використовувати свої ПВК, які виступають не під національним прапором.

Якби спробували сформувати ПВК з українців, вони б із задоволенням показали росіянам, що до чого в будь-якій точці земної кулі.

Але і самі американці не ликом шиті. Вони здатні швидко і чітко знищити кого завгодно в будь-якій точці планети, і не раз це доводили. Потрібно тільки на щось зважитися.

Поки що Америка і Захід працюють економічними санкціями, які вкрай болісно б'ють. Але від економічних санкцій до солдата дуже велика дистанція.

Солдату, щоб утворити таку зону, потрібна пляшка води, банка тушонки, 600 патронів і каримат. Тому, які санкції не накладай, Росія продовжуватиме розставляти своїх солдатів.

Тим більше що у випадку з Венесуелою ситуація підтримується в фінансовому відношенні. Там наркогроші і нафтові гроші. Тому все оплачено. Закидай групу військових і роби, що хочеш.

Те, що туди завезли заступника командувача сухопутних військ Російської Федерації і половину його штабу, що мова йде про будівництво військової бази, показує, що плани Росії щодо Венесуели стратегічні і довгострокові. Що вони не хочуть звідти йти – це не тимчасове явище.

Та сама зона A2AD там і утворюється.

Зараз вони поставлять туди С-300 – і почнеться.

Коротше кажучи, вони мультиплікують сирійський варіант. Він виявився успішним, і вони його відтворюють.

Поки що ми не знаємо, що буде робити Захід і як він далеко піде, зокрема, Сполучені Штати.

А припущення, що "вони-то вже росіянам покажуть", поки що зависає в повітрі. Подивимося.

Росія вдруге в міжнародній політиці заходить на сирійський варіант, і поки що Захід, в тому числі і могутній Трамп, жує соплі, і не видно, щоб вони збиралися робити щось грунтовне.

Автор:
Читайте також
×