Якщо Путін піде з Донбасу, на нього поллються помиї - російський журналіст

27 серпня 2018 13:361.9т

Кремлю байдуже, чи виживе український в'язень Олег Сенцов, який голодує більше 100 днів у російській в'язниці. При цьому президент РФ Володимир Путін хоче "зламати" українського режисера.

Де-факто Росія не знаходиться в блокаді - підтвердженням тому є численні зустрічі Путіна з лідерами Заходу. Будівництво газопроводу "Північний потік-2" буде "відносним успіхом" Кремля. Для Путіна Донбас став другою Сирією, де він "загруз". Ситуацію міг би врятувати 40-тисячний миротворчий контингент ООН, але Кремль на даний момент на це не піде. Таку думку в першій частині інтерв'ю UAportal висловив російський журналіст Леонід Радзіховський.

- Олег Сенцов голодує більше 100 днів. У Кремлі не приймають прохань про його помилування, які подають інші особи, а сам Сенцов з таким проханням не звертається. Як ви можете прокоментувати цю ситуацію?

- А що тут коментувати? Путін поступатися не хоче. Для нього це питання амбіцій. Для Сенцова - теж питання амбіцій і одночасно питання життя.

Чи готовий Сенцов померти заради заявлених ним цілей, я не знаю, судити про це не беруся. Але зрозуміло, що Путіну легко не поступатися. Ну, помре Сенцов, і що з Путіним станеться? Йому від цього ні тепло, ні холодно.

- Ви вважаєте, що Кремль може допустити смерть Сенцова?

- Звичайно. А що, йому війну через це оголосять? Я не влажу в ці речі, і я не знаю, готовий він вмирати чи ні, як саме йдуть справи з його здоров'ям.

Скажу більше: після історії з Савченко у мене є певна недовіра до смертельних голодовок українських політв'язнів. Тому що Савченко "вмирала", "вмирала" багато разів і "воскресла"... Якось все це не додавало довіри.

Цілком можливо, що випадок Сенцова інший, що він дійсно готовий померти. Але щодо цього я нічого не знаю, тому нічого сказати не можу.

Другу частину інтерв'ю читайте тут:Путін до 40 років не жив, в цьому вся його загадка - російський журналіст

А щодо Путіна сказати можу дуже легко. Нещодавно оголошували, що Сенцов голодує 100 днів. Як же цю дату відзначив Путін? Відзначив запальним танком в Австрії. Але проблема не в тому, що Путін танцював, а в тому, що з ним танцювала і йому аплодувала вся австрійська політична еліта.

Після цього Путін поїхав до Німеччини з дружнім - підкреслюю - з дружнім візитом до Меркель. І що? Його там зустрів натовп німців з криками: "Вбивця! Кат!"? Ні, там була демонстрація, де стояло 5 або 6 людей з плакатами "Зупиніть вбивство Олега Сенцова" - і все це були українці.

Ось реакція європейської громадської думки. Це не пропаганда і не контрпропаганда. Це просто факт. Так чим ризикує Путін?

- Ви не вважаєте, що з питання Сенцова можливий якийсь торг?

- Торг завжди можливий. Путін, наскільки я розумію, свої кондиції заявив: нехай він сам попросить про помилування. Путіну важливо показати, що він, Путін, в цьому зіткненні, як і завжди, морально сильніший, що він ніколи не поступається.

Легко боротися, коли ти здоровий, їж, п'єш, а твій опонент або реально вмирає від голоду або, принаймні, кажуть, що він помирає від голоду. У такій ситуації боротьба не на рівних.

І для Путіна тут головне довести: я його морально зігнув, зламав. А потім - навіщо ти нам потрібен? Будь ласка, йди.

- Ви вже згадали про зустріч Путіна і Меркель. З ваших слів випливає, що це можна назвати успіхом Кремля?

- Ні, я так не вважаю. Успіху тут ніякого немає, і поразки тут ніякої немає. Це процес. Відносний успіх буде, якщо запрацює цей самий "Північний потік-2".

Тут є два зовсім різних питання. Одне питання економічне, інше питання - політичне. Чи потрібен Росії економічно цей "Північний потік", я не знаю, чи дійсно такі величезні обсяги газу треба прокачати, що не вистачає тих ниток, які існують.

Ясно, що цей "Північний потік" потрібен певним громадянам Росії - (друзям Путіна і російським олігархам, - UAportal) Тимченку, Ротенбергу і так далі. Вони будуть підрядниками, вони зароблять мільярди доларів. Але чи потрібно це російській економіці, я не знаю. Можливо, потрібно, можливо, ні.

Аналогічно мені не зовсім зрозумілий економічний інтерес Німеччини. Можливо, це пов'язано з тим, що у Німеччині більша потреба в газі, ніж вони отримують через наявні гілки, і їм треба збільшити обсяг.

Але політичне значення "Північного потоку" очевидне. У всякому разі, для Путіна. Він оголосив про цей проект, він на це поставив, отже, він повинен дотиснути.

Мабуть, Меркель це теж політично вигідно хоча б у тому відношенні, що таким чином вона демонструє свою незалежність від американського тиску. Якщо почнеться будівництво цього "Потоку", якщо американці не зможуть його зупинити, це буде безперечною перемогою Путіна і перемогою Меркель.

Для Путіна це буде стовідсотковою перемогою, для Меркель - трохи менше, її будуть критикувати. Але в цілому німецьке суспільство за це будівництво. Тому що, як я розумію, у німців ситуація така: або дешевий російський газ, або дорогий американський скраплений газ.

Тому на даний момент питання не закрите, і поки важко говорити про перемогу. Тактично це певний успіх, але нічого нового ця розмова не внесла.

А що стосується Сирії, то там ще важче говорити про перемогу. Росія, безсумнівно, здобула в Сирії велику перемогу - вона зберегла Асада. Але це піррова перемога. Асада зберегли, а що з ним далі робити - ніхто не знає. Росія, як відомо, хоче, щоб німці та інші європейці оплачували цей бенкет в Сирії. Але зрозуміло, що європейці жодного бажання платити за перебиті горщики не відчувають.

Але в Путіна є козир: якщо ви будете платити за цю справу, ми вас позбавимо від такого "скарбу", як сирійські біженці. Це стовідсоткова, жахлива помилка Меркель. Абсолютно незрозуміло, навіщо, з яких сентиментальних, гуманітарних міркувань вона, не воюючи в Сирії, взяла на себе величезну кількість біженців, що викликає дике роздратування в Німеччині і у всій Європі. Росія там воює і біженців на себе не бере. Сполучені Штати там воюють і біженців на себе не беруть. Франція там воює і теж, наскільки я розумію, біженців з Сирії не бере. А Меркель така добра? Ну, не знаю, можливо. У всякому разі, вона вляпалася в цю справу по вуха.

Я думаю, Меркель буде вишукувати способи позбутися цього "скарбу", не сплачуючи гроші за відновлення Сирії. У всякому разі, поки ніякої домовленості тут немає.

- А щодо України?

- В Україні часто говорять про те, що сам факт зустрічі Путіна з Меркель - це прорив блокади. Це повна нісенітниця. Ніякої блокади немає, вириватися йому немає звідки. У жодній ізоляції він не перебуває.

Ці його танці-шманці-обжиманці з австрійською міністершею, постійні зустрічі і з Трампом, і з Макроном, і з Меркель, і нескінченні переговори. Я подивився: за рік Путін з Меркель розмовляв 54 рази. Про яку ізоляцію йдеться?

- Чи можна вважати заяви, зроблені за підсумками зустрічі, успіхом України? Зокрема, слова Меркель про миротворців ООН на Донбасі?

- Донбас частково схожий на Сирію. Теж загрузли, а як вилазити - незрозуміло.

Я багато разів невдало передбачав поведінку Путіна. Мені здавалося, мені і зараз так здається, що для Путіна було б виходом, щоб туди ввели ці 40 тисяч військ ООН. Щоправда, їх ще нашкребти треба і якось організувати. І незрозуміло, хто за це задоволення буде платити і так далі.

Але, якщо би вдалося це зробити... 40 тисяч осіб - це окупаційна армія, яка повністю окуповує Донбас. Для Путіна це вирішило би багато проблем. Можна звідти піти з піднятою головою, закрити кордон. Якщо кордон закритий і росіяни пішли, то, відповідно, відпадає привід для санкцій.

Точніше, залишається привід під виглядом Криму, але це дурниця. Кримські санкції дорівнюють нулю, і ніякої шкоди від них точно немає.

Тобто всі проблеми начебто вирішено. Але для цього потрібна дрібничка - щоб було вирішено питання про статус цієї території. Якби Україна погодилася на особливий статус, тобто погодилася б із тим, що вона ж, Україна, підписала в Мінську, то тоді у Путіна кращого виходу, ніж позбавлення від цього "скарбу", передачі його військам ООН - немає.

Але, по-перше, цілком можливо, що Путін вважає інакше, хоча на біса йому цей огризок? Абсолютно незрозуміло. А, по-друге, Україна відмовляється виконувати свої зобов'язання щодо Донбасу, відмовляється давати автономію (йдеться про самоуправління окремих районів Донецької та Луганської областей згідно Мінським домовленостям, що не відбувається, зокрема, тому, що вогонь на Донбасі зараз не припинено, - UAportal).

Німці можуть тиснути на Україну, але я не думаю, що вони будуть це робити. Зрештою, їм це навіщо? Але навіть, якщо б європейці заради того, щоб відновити відносини з Росією, стали тиснути на Україну, Порошенко цьому тиску не піддасться з двох причин.

Перша - у нього просто немає можливості піддатися. Вся його політична кар'єра побудована на все більш і більш жорсткому словесному протистоянні з Росією. І якщо він відступить, його просто заклюють, і він може не мріяти про продовження політичної кар'єри.

Крім того, Порошенко в цьому відношенні не самотній. Наскільки я розумію, в Україні немає авторитетного політика, який би сказав: так, ми в Мінську підписали, треба дати їм автономію, треба дати їм широкі права, інакше ми їх назад не повернемо.

Друге - у Порошенка в його жорсткій позиції є підтримка не лише всередині, а й зовні. Американці абсолютно не зацікавлені в тому, щоб цю кістку з горла Росії виймати.

За поєднанням цих двох факторів у Порошенка і у будь-якого іншого українського політика немає жодного резону ламати собі шию заради автономії Донбасу і заради того, щоб Росія звідти йшла. Українських політиків більш ніж влаштовує нинішня ситуація, на виконання Мінських угод вони не підуть.

А Путін без виконання цих угод теж не буде відступати. Як він це пояснить російському суспільству? Так, російське суспільство таке, що йому і пояснювати нічого не треба. Начальник сказав - наше діло десяте. Але при всій байдужості, при всій покірності, при всій скутості суспільства в цьому суспільстві є маленька хуліганська активна частина - російські націоналісти, російські патріоти тощо. Вони і так оголошують Путіна зрадником і бозна-ким. Але якщо на таких умовах він піде з Донбасу, вони остаточно сказяться, і на нього поллються такі помиї! Разом з непопулярними рішеннями всередині країни, Путін втратить очки в очах суспільства. А навіщо їх втрачати?

Продовження інтерв'ю читайте на UAportal найближчим часом

Автор:
Читайте також
×