Единственная возможность закончить войну России в Украине в 2026 году – мир через силу

Накануне встречи украинской делегации с президентом Соединенных Штатов Дональдом Трампом в его имении во Флориде, американское консервативное новостное издание симпатиков МАГА The Daily Caller, основанное политическим обозревателем Такером Карлсоном и Нилом Пателем, напечатало статью репортера по вопросам обороны Уоллеса Уайта под названием "Is Ukraine Peace Deal Doomed Before Zelenskyy And Trump Even Meet At Mar-A-Lago?" (Обречена ли мирная сделка с Украиной еще до встречи Зеленского и Трампа в Мар-а-Лаго?). Эта статья дает понять, что даже самые радикальные политические силы в Республиканской партии осознают, что в случае поражения Украины в войне с Россией Америка также проиграет.

Далее текст на языке оригинала.

Воллес Вайт пише: "Поки Україна та США знову намагаються досягти згоди щодо умов мирної угоди, щоб припинити війну з Росією, залишаються питання щодо того, чи можливе вирішення після кількох раундів переговорів, що зайшли в глухий кут. Президент України Володимир Зеленський має зустрітися з президентом Дональдом Трампом у Мар-а-Лаго, щоб обговорити поточну пропозицію щодо припинення війни. Умови та формулювання запропонованої угоди зазнали суттєвих змін з моменту її першого представлення в листопаді, значною мірою через заперечення України та інших європейських держав".

Після закінчення зустрічі у Мар-а-Лаго навряд чи можна сказати, що ситуація вийшла з глухого кута. Не дивлячись на оптимістичні запевнення, російський диктатор й далі продовжує вимагати узаконення окупації українських територій. А оптимізм Дональда Трампа націлений на вирішення питання в наступному 2026 році, чого може й взагалі не відбутися. Складається враження, що Трамп грає на боці Російської Федерації, при цьому роблячи вигляд, що він відсторонений арбітр, який за будь-яку ціну намагається досягти "миру".

За твердженням автора статті, "формулювання запропонованої угоди зазнали суттєвих змін з моменту її першого представлення в листопаді, значною мірою через заперечення України та інших європейських держав". Тим самим він робить висновок, що угоди можна було б досягнути, якби "не непоступливість" України та об’єднаної Європи. Що великою мірою перекликається з твердженнями Москви, що якби не втручання Європи, то війну давно можна було б закінчити. Звісно, на користь Росії.

The Daily Caller зазначає: "Незважаючи на те, що протягом минулого року численні раунди мирних переговорів зазнали невдачі, експерти з питань зовнішньої політики та оборони повідомили Daily Caller News Foundation, що Трамп все ще має шанс укласти мир, якщо зможе переконати Путіна, що ціна ведення війни переважує вигоди, але навряд чи будь-яка зі сторін залишить стіл переговорів задоволеною.

"Команда президента бачить цю сувору реальність, але також уявляє собі золоте майбутнє для України після припинення бойових дій – процвітаюча, сильна, незалежна держава може повстати з попелу, який ми бачимо сьогодні", – сказав DCNF Морган Мерфі, колишній чиновник Білого дому Трампа та нинішній кандидат у Сенат від Республіканської партії в Алабамі. "Щоб досягти цього, потрібна угода, яка, ймовірно, залишить усі сторони – Україну, Росію та Європу – незадоволеними, коли вони покинуть стіл переговорів.

Хоча Росія сигналізувала про певну готовність до компромісів, нещодавно заявивши, що прийме членство України в Європейському Союзі, Путін поки що не погодився на жодне припинення вогню. Раніше офіційні особи США заявили DCNF, що вони вирішили "90%" питань між Росією та Україною в новій угоді, але не уточнили невирішені питання".

Очевидно одне – Путін не збирається йти ні на які компроміси в питанні України. Диктатор просто затягує час. І як зазначають незалежні моніторингові групи, такі як Інститут вивчення війни (ISW), – нинішня готовність Путіна до переговорів є тактикою затримки західної допомоги та виграшу часу, поки російські війська зберігають ініціативу на полі бою.

Кремлівський фюрер залишається непохитним щодо своїх основних вимог стосовно мирного врегулювання в Україні. І хоча він протягом року брав участь у дипломатичних переговорах високого рівня зі Сполученими Штатами, все одно продовжує надавати пріоритет максималістським цілям, які закономірно відкинули як Україна, так і її європейські союзники.

Воллес Вайт зазначає: "Зеленський висловив обережний оптимізм щодо своїх поточних переговорів з командою Трампа в дописі у соцмережі X на Різдво, але наголосив, що кілька "делікатних питань" все ще потребують опрацювання. Хоча ці спірні питання не були конкретно названі, Україна давно заперечує проти будь-яких територіальних поступок Росії та прагне додаткових гарантій безпеки від США та європейських союзників".

Власне ці "делікатні питання" стосуються напряму майбутнього Української держави, коли Путін постійно стверджує, що Україна повинна повністю вивести війська з чотирьох регіонів, які Росія незаконно окупувала у 2022 році – Донецька, Луганська, Запорізька та Херсонська області – включаючи райони, що наразі перебувають під контролем України. У грудні помічники Кремля повторили, що "весь Донбас – російський".

Не кажучи вже про те, що основною "червоною лінією" для Москви залишається постійна заборона на вступ України до НАТО та ширша реструктуризація європейської безпеки, яка обмежує присутність НАТО поблизу кордонів Росії.

Вимоги Путіна висуваються таким чином, щоб Україна з ними, в решті-решт, не погодилася, однак цей геополітичний реваншист продовжує й далі вимагати суворих обмежень щодо розміру та можливостей майбутніх збройних сил України, а також офіційного статусу російської мови в Україні.

Дональд Трамп продовжує загравати з диктатором, незважаючи на те, що той, раз за разом, знову відмовляється від компромісів. Варто лише пригадати, що нещодавно, під час своєї щорічної "прямої лінії" 19 грудня 2025 року Путін заявив, що хоча він "готовий до переговорів", він не відступить від своїх початкових воєнних цілей, і вони будуть досягнуті за допомогою військової сили або дипломатичної капітуляції. Так де тут американський президент бачить прагнення Путіна до миру, про що він вже неодноразово говорив?

Але далі ми можемо побачити зовсім неочікуване твердження консервативного The Daily Caller: "Кілька експертів із зовнішньої політики, включаючи тих, хто спілкувався з Daily Caller News Foundation, попереджають, що надмірні поступки Москві можуть підбадьорити супротивників США по всьому світу, включаючи Китай.

"Поспішне або слабке врегулювання завдасть реальної шкоди національній безпеці США", – сказала DCNF Керрі Філіпетті, виконавчий директор Vandenberg Coalition. "Це покаже Путіну, що агресія окупається, і сигналізує таким супротивникам, як Китай, що кордони та суверенітет є предметом обговорення. Це не мир, це запрошення до наступної кризи".

І тут важливо, що нарешті й в таборі політичних симпатиків МАГА почали потроху усвідомлювати, що закінчення вторгнення Московії в Україну має гарантувати, що Путін не отримає вигоди від своєї злочинної агресії, оскільки винагорода за цей напад лише спровокує нові війни в Європі. Адже, якщо можна силовими методами перекроювати кордони в Україні, то значить, що це далі можливо робити на Європейському континенті та деінде.

І щоб там не казав і не робив президент Трамп, падіння України спровокує Китай на вторгнення до Тайваню. То ж чи варто Вашингтону випробовувати долю, надаючи Україні напівдопомогу, яка не дає Києву можливості зупинити ворога, що вже майже рік використовує Дональда Трампа, як інструмент стримування необхідної американської допомоги Україні.

Далі The Daily Caller наголошує: "Путін продовжує безжально завдавати ударів по Україні під час поточних переговорів, головним чином спрямованих на критично важливу енергетичну інфраструктуру. Незважаючи на постійне прагнення Путіна до військової перемоги в Україні, заявила DCNF Гезер Науерт, колишня речниця Державного департаменту США, його дії здійснюються не стільки з позиції сили, скільки з відчаю, щоб швидко припинити війну, перш ніж він буде змушений поступитися.

"Хоча Путін, ймовірно, все ще думає, що може перемогти, його дії належать людині, яка все більше перебуває у відчаї", – сказала Науерт DCNF. "З Владіміром Путіним ви отримуєте мир не тому, що ввічливо просите; ви отримуєте мир, коли він бачить, що не може покращити своє становище, продовжуючи вести війну. Історія показує, що Москва ставиться до переговорів серйозно лише тоді, коли тиск реальний і стійкий".

І з цим твердженням важко не погодитися. Оскільки весь попередній історичний досвід доводить, що Москва серйозно ставитися до переговорів лише тоді, коли альтернатива – продовження війни – пов’язана з більшою ціною, ніж врегулювання. Це передбачає переконання Кремля в тому, що його "максималістські" цілі, такі як повалення українського уряду, недосяжні.

Поки що, хоча економіка Російської Федерації ї демонструє такі свої вразливі сторони, як висока інфляція та помітна нестача робочої сили, вона ще не досягла точки перелому, яка б змусила до стратегічного відступу. Тому постійний тиск на російський енергетичний сектор залишається основним пріоритетом української та західної стратегії.

The Daily Caller вважає: "Україна рішуче налаштована отримати кращі гарантії безпеки в майбутньому від США в обмін на будь-який мир, і офіційні особи США раніше повідомляли DCNF, що нові положення пропонують гарантії, які функціонують аналогічно статті 5 НАТО, обіцяючи взаємну оборону у разі нападу.

"Я не впевнений, що він може укласти цю угоду без зобов’язання перед Україною з боку США та наших союзників, що ми підтримуватимо їх, доки не буде укладено задовільну мирну угоду", – сказав DCNF Брюс Карлсон, генерал ВПС США у відставці та колишній директор Національного розвідувального управління. "На нещодавніх переговорах з українцями та іншими союзниками [Трамп] пішов на деякі компроміси. Тепер, з дуже впевненим Путіним, йому доведеться перепродати цю нову та змінену угоду".

Очевидно, що і в 2026 році Путін буде дотримуватись тактики зволікання. Він намагатиметься й далі відкладати прийняття важливих рішень, щоб ухилитися від прямого зіткнення з президентом США Дональдом Трампом, продовжуючи випробовувати рішучість Заходу. Подібна тактика дозволила йому уникнути конфронтації, адже імітуючи "мирні переговори", володар Росії цим отримує для себе можливість затягувати війну в Україні.

Припинити війну Росії можна лише єдиним чином – надавши Україні в рази більше необхідної їй зброї. Адекватна військова підтримка України Заходом може стати каталізатором миру. З цього приводу варто навести висновки деяких західних аналітиків, які стверджують, що для того, щоб зброя зупинила війну, допомога повинна перейти від "потоку до водоспаду", створюючи достатній імпульс для перехоплення ініціативи, а не просто реагуючи на російські досягнення.

Будь-які переговори без різкого послаблення російської позиції на лінії фронту ніколи не призведуть до бажаних результатів. Парадоксом російсько-української війни є те, що тільки надходження до України більшої кількості зброї зробить мирну угоду в 2026 році більш імовірною.

Тому використання військової допомоги, як важеля для забезпечення кращих умов у дедалі активніших мирних переговорах, мало б стати пріоритетом для наших західних союзників. Адже мир через силу – це єдина можливість закінчити війну Росії в Україні у 2026 році.