Зелена книга: як Дон Ширлі насправді відгукувався про свого водія

25 лютого 2019 13:39 3.5т

У понеділок, 25 лютого стало відомо, що "Зелена книга" визнана кращим фільмом 2018 року. Стрічка, що отримала "Оскара", знята за мотивами біографії афроамериканського джазового і класичного музиканта Дона Ширлі.

UAportal розібрався, що в "Зеленій книзі" є правдою, а що може бути лише вигадкою сценаристів.

91-я церемонія вручень премій Американської кіноакадемії пройшла в ніч на понеділок в США. Кінострічка про легендарного джазового піаніста отримала три статуетки: як найкращий фільм, за кращий сценарій і за кращу чоловічу роль другого плану.

У комедійній драмі "Зелена книга" розповідається про подорож Дона Ширлі і його шофера і охоронця Френка Валлелонга на прізвисько Тоні Ліп.

Музикант з водієм їдуть по території південних штатів США. Дорога ускладнюється тим, що на півдні країни в той час (1960-ті роки) проживає багато расистів.

Поїздка довжиною у два місяці змінює погляди на життя як у водія, так і у зоряного пасажира. Дон Ширлі починає бачити в найнятому працівникові можливого друга.

При цьому, якщо звернутись до біографії музиканта, то з'ясовується, що ніякої дружби між джазовою зіркою і його охоронцем могло і не бути. Брат Дона Ширлі Моріс говорив: "Мій брат ніколи не вважав Тоні своїм другом, він був службовцем, його шофером (якого ображало носити форму і кепку). Ось чому контекст і нюанс такі важливі. Факт того, що успішний, заможний чорношкірий артист міг найняти прислугу, не схожу на нього самого, не повинен втрачатися при перекладі".

Автор:
Читайте також
×