ukr
русский

Вийшло довгоочікуване розслідування Bellingcat щодо "вагнерівців"

Тетяна Іванова

Спецоперація
Спецоперація. Джерело: bellingcat.com

Розслідувальна група Bellingcat випустила матеріал про операцію із затримання групи найманців, які підозрюються в участі у бойових діях на Донбасі.

В опублікованому матеріалі наголошується, що підготовлений ГУР МОУ був схвалений політичним керівництвом країни, повідомляється на сайті.

За словами трьох колишніх співробітників спецслужб, які поспілкувалися з Bellingcat, у тому числі колишнього директора ГУР МОУ Василя Бурби, на початку липня 2020 року цей остаточний план був представлений політичному керівництву України та отримав його схвалення.

Згідно з ним, передбачалося захопити і утримувати 33 найманця, для чого необхідно було змусити здійснити екстрену посадку літака.

Роль ОП у спецоперації

Офіс президента повинен був схвалити залучення СБУ до операції, йдеться у розслідуванні.

Крім того, за словами опитаних оперативників, схвалення політичного керівництва країни було потрібне, оскільки операція, що готується, могла значно загострити напруженість між Україною та Росією.

Президента Володимира Зеленського вперше було проінформовано про запропоновану спецоперацію 15 червня 2020 року.

При цьому він схвалив операцію 26 червня 2020 року та попросив підготувати докладний план, який був підготовлений та затверджений тодішнім міністром оборони 1 липня 2020 року.

Президента регулярно знайомили з ходом операції Василь Бурба та заступник голови СБК Руслан Баранецький.

Розслідувачі не змогли підтвердити переговорів між Бурбою та головою ОП Андрієм Єрмаком за день до операції, під час якої той добивався її перенесення.

При цьому зустріч із Зеленським за день до операції не відбулася через зайнятість президента. За словами Бурби, Єрмак запропонував відкласти операцію на тиждень через досягнення угоди з Росією щодо припинення вогню.

У свою чергу, Бурба стверджував, що затримка операції неможлива і призведе або до втрати довіри з боку найманців, або до появи підозр серед білоруських або російських контррозвідувальних служб.

Компромісом з боку ОП була пропозиція щодо скорочення терміну перенесення спецоперації до чотирьох днів на 29 липня.

При цьому перша група найманців із 33 осіб уже виїжджала з Москви до Мінська, а команда ГУР змогла успішно перебронювати квитки не на середу, 29 липня, а на четвер, 30 липня.

Другій групі з 13 найманців поміняли квитки на суботу, 1 серпня, про що доповіли у ОП.

Найманці у Білорусі: що пішло не так

Після прибуття найманців до Білорусі у розпал президентських виборів, коли Олександр Лукашенко затіяв справжнє полювання на опозиціонерів, за прибулими було встановлено стеження.

"За словами одного з найманців, який поговорив з Bellingcat, люди, які допитували їх, виглядали впевненими, що мають справу з учасниками майбутнього перевороту, і навіть запитували, чи можливо, що найманці не знали, що їх збираються використовувати для повалення уряду. Інші учасники групи описували події схожим чином", - йдеться у повідомленні Bellingcat.

Зазначається, що білоруський режим звинуватив затриманих найманців у підготовці державного перевороту та масових заворушеннях спільно з заарештованими опозиціонерами Тихановським та Статкевичем.

Причина зриву спецоперації

З матеріалів розслідування випливає, що прийняте в останній момент рішення відкласти активну частину операції на кілька днів призвело до зриву спецоперації.

"25 липня зухвала операція, здавалося, йшла за планом... Однак в останній момент було прийнято рішення відкласти активну частину операції на кілька днів. Нову дату відльоту до Туреччини було встановлено на 30 липня, а група найманців в очікуванні відправки заселилася спочатку в готель у Мінську , а потім на курорт за містом. Рано вранці передостаннього дня, який вони повинні були провести в готелі, будівлю взяли штурмом білоруські спецназівці. Вони затримали найманців, тим самим ненавмисно зірвавши українську спецоперацію ", – йдеться в публікації.