ukr
русский

Українські вчені повідомили про "антиковідне" відкриття

Зоряна Квітка

вчені
вчені. Джерело: Зображення Gerd Altmann з сайту Pixabay

Українські вчені знайшли речовини, які можуть впливати на патогенетичні ланцюги коронавірусної хвороби і запобігати гострому запаленню легенів.

Про це йдеться у повідомленні Інституту молекулярної біології і генетики, представники якого зробили відкриття в кооперації з колегами з Інституту фізіології імені Богомольця НАН України.

При цьому наголошується, що дослідження ще тривають.

"Але попередні їх результати дають підстави вважати, що підібрані сполуки є перспективними для створення в подальшому медичних препаратів, які рятуватимуть від небезпечного наслідки коронавірусної хвороби - гострого респіраторного дистрес-синдрому", - йдеться у повідомленні.

Вчені ставили за мету підібрати речовини, які, впливаючи на відповідний фермент клітин крові - гранулоцитів (нейтрофілів), блокували б розвиток запального процесу.

Згаданий фермент називається протеїнкіназа З бета, він є ключовим для "діяльності" нейтрофільних позаклітинних пасток.

Такі пастки здатні вловлювати і затримувати "чужинців"-мікробов.

Коли в організм людини потрапляє інфекція - віруси або бактерії, - гранулоцити вибухають, викидаючи в позаклітинний простір своє ядро, тобто ДНК.

Нейтрофільні пастки, власне, - це мережі, "сплетені" з ДНК загиблих клітин крові.

Однак під дією вірусу SARS-CoV-2 гранулоцити схильні, образно кажучи, до "масового самогубства".

Іншими словами - нейтрофільних позаклітинних пасток, які повинні захистити організм, утворюється так багато, що вони призводять, навпаки, до його саморуйнування.

Протягом майже півтора року досліджень українським вченим вдалося підібрати кілька з'єднань, які здатні пригнічувати здатність гранулоцитів до неконтрольованого утворення нейтрофільних позаклітинних пасток.

Вчені відділу біомедичної хімії ІМБГ виконали комп'ютерне моделювання для проектування сполук з потрібною біологічною активністю, а потім синтезували спроектовані сполуки.

Від їх тестування на ізольованих лейкоцитах вчені перейшли до серії експериментів in vivo.

Цю роботу проводять колеги з відділу загальної та молекулярної патофізіології Інституту фізіології ім. Богомольця.

На думку команди вчених, підібрані сполуки мають дуже хороші перспективи в попередженні нейтрофіл-залежних ушкоджень при гострому запаленні легенів у пацієнтів з ковідом.