Коронакриза: якими будуть втрати українських банків у 2020 році

08 липня 2020 10:00 12

Карантинні обмеження, які здебільшого вже знято, лише розпочали ланцюг несприятливих змін на макрорівні, котрі протягом найближчого року позначаться на капіталі багатьох банків, зазначає НБУ. На це вказують результати проведеного експрес-стрес-тестування. Найбільший вплив матиме кредитний ризик, який для портфеля позик малому та середньому бізнесу буде значно більшим, ніж це припускалося в попередніх стрес-тестах. Водночас помірним буде вплив процентного та валютного ризиків. Низький процентний ризик – результат стабільності бази фондування, а низький валютний ризик – виваженої монетарної та валютної політики, а також збалансованої структури активів та зобов’язань.

Ще один негативний чинник – зниження попиту на банківські послуги, що знизить комісійні доходи банків. Отже, якими є фактори зниження процентних та комісійних доходів банків в умовах коронакризи.

Процентні доходи банків

Найбільше вплине на зниження доходів банків погіршення якості портфеля споживчих кредитів. Адже наразі банки отримують від цього сегмента третину процентних доходів. Попит на споживчі кредити суттєво скоротився через кризу, кредитний портфель знизився у квітні та травні 2020 року. За оцінками регулятора понад 10% незабезпечених споживчих кредитів можуть стати непрацюючими через кризу, зазначають аналітики Нацбанку. Відтак чисті процентні доходи скоротяться лише через погіршення якості кредитів, спред буде знижуватися помірно.

Рисунок 1 – Зміна чистого процентного та комісійного доходів, р/р

Джерело: НБУ.

На відміну від усіх попередніх криз, цього разу перед банками не постали проблеми відпливу коштів.

Отже, банкам не доводилося різко підвищувати ставки за депозитами, щоб утримати клієнтів, як вони змушені були робити під час усіх попередніх криз. Навіть більше, низька інфляція та стабільна база фондування сприяють зниженню ставок за депозитами.

Ця тенденція триватиме і надалі, даючи змогу фінустановам певний час зберігати процентний спред на прийнятному рівні навіть за нижчих кредитних ставок. Тож вплив процентного ризику за експрес-стрес-тестом значно нижчий, ніж у стрес-тестуванні, проведеного НБУ торік. Це одна з відмінностей, що робить поточну кризу унікальною у порівнянні з усіма попередніми та свідчить про вищу стійкість фінансового сектору, зазначає регулятор.

Комісійні доходи банків

В експрес-стрес-тесті припускається скорочення комісійних доходів на 10% у 2020 році у порівнянні з торішніми показниками. Це зумовлено кількома чинниками. Банківські установи заохочують своїх клієнтів користуватися безготівковими розрахунками та іншими сервісами онлайн і для цього тимчасово знижують комісію за такими операціями.

Відтак спостерігається скорочення обсягів операцій купівлі-продажу зокрема в роздрібних мережах, а отже, і доходи банків від комісії за безготівкові розрахунки.

Рисунок 2 – Середній обсяг надходжень на рахунки фізичних осіб та списань із них, млрд грн

Джерело: НБУ.

Від середини березня різко знизились обсяги операцій населення з банківськими рахунками, зокрема зарахування заробітної плати. Багато фінустанов запровадили пільгові умови обслуговування платіжних терміналів та скоротили інші комісії для МСБ.

Варто зазначити, значний негативний вплив на комісійні доходи матиме також, як у випадку з процентними доходами, зниження попиту на споживчі кредити, оскільки з ними пов’язані супутні комісійні платежі.

Підсумовуючи, слід зазначити, найбільшого впливу на дохідність та капітал банків протягом 2020 року матиме кредитний ризик. Відрахування банків у резерви повинні суттєво зрости у порівнянні з попередніми роками. Нагадаємо, за оцінками Нацбанку, поточна коронакриза може призвести до втрати банками понад 10% працюючого кредитного портфеля. Обсяги чистих процентних та комісійних доходів скоротяться, проте будуть достатніми для покриття операційних витрат більшості банків. Вплив валютного ризику буде незначним, оскільки коливання курсу гривні помірні. Також більшість фінансових установ має збалансовану валютну структуру балансу, а тому є менш чутливою до несприятливих явищ на валютному ринку.

Загалом, зазначають в НБУ, поточна криза формує принципово новий варіант несприятливого сценарію – реалізація шокових макроекономічних явищ без суттєвої девальвації. Наявний запас банківського капіталу дасть змогу більшості банків виконувати мінімальні вимоги, попри коронакризу.

Нагадаємо, в результаті стрімкого поширення цифрових фінансових послуг, фінансова інтеграція здатна впливати на підвищення темпів економічного зростання, переконані в МВФ. Експерти МВФ наголошують, що нагромадження даних користувачів цифрових платежів також впливає зростанню цифрового кредитування. Також вони зазначають, що цифрова фінансова інтеграція має безпосередній вплив на зростання ВВП.

Автор:
Читайте також
×