Тет-а-тет Зеленського з Путіним - це повна капітуляція. Жданов про новий шлях вирішення проблеми Донбасу

16 квітня 2019 16:59 607

Білоруський президент Лукашенко в одному з нещодавніх інтерв'ю заявив про те, що Білорусь готова виконати свою роль у мирному врегулюванні війни на Донбасі, не забувши зазначити, що Україна, РФ і Білорусь – "рідні, три сестри".

На що здатний Мінськ в контексті проблеми Донбасу? Чи можуть на окупованих територіях України з'явитися білоруські миротворці під прапором ООН? Чи може ситуація зрушити з мертвої точки, якщо президентом України стане Зеленський?

"Думаю, що так. Але жодних тет-а-тет з Путіним. Ця поразка. Це повна капітуляція", - сказав в бліц-інтерв'ю UAportal військовий експерт Олег Жданов.

- Якою могла б бути роль Білорусі в цьому питанні?

- Говорити про роль Білорусі дуже складно, тому що республіка Білорусь не є суб'єктом міжнародного права. Вона – об'єкт міжнародного права, яким керує Російська Федерація.

Тому на сьогоднішній день її роль мінімальна – вони надали майданчик, позиціонуючи себе як нейтральну територію, насправді ж будучи сателітом і стратегічним партнером РФ у всіх сферах, включаючи військову.

Говорити про роль і місце Мінська в цьому процесі я б взагалі не став.

Навпаки, я скажу, що у Мінська дуже погана карма в плані миротворчої діяльності. Я б згадав і перші переговори щодо Придністров'я, які проходили в Мінську. 20 років там триває нескінченна розмова про Нагірний Карабах, а ми ось уже п'ятий рік ні про що і ні з ким розмовляємо в Мінську.

- Чи вважаєте ви, що за президента Зеленського, якщо він переможе на виборах, ситуація може виглядати зовсім інакше? Зокрема, чи припускаєте ви, що на Донбасі з'являться миротворці-білоруси під прапором ООН?

- Думаю, що так. Ті заяви, які робить Зеленський щодо врегулювання цього питання, вже говорять про те, що є шанс кардинально змінити формат переговорів.

У чому головна проблема Петра Олексійовича? Він не може визнати Росію стороною конфлікту.

- А Зеленському це вдасться?

- Він уже сказав про прямі переговори з Росією. Прямі. У присутності посередників.

Розумієте, зараз той же мінський формат, той же нормандський формат проходить 3:1 – Україна як постраждала сторона, і три сторони, Франція, Німеччина і Росія, умовляють нас примиритися з нібито повсталим Донбасом.

Тобто фактично на сьогоднішній день нинішнє керівництво країни позиціонує Україну як країну, в якій триває громадянська війна. Як сказав Петро Олексійович? У нас воюють українські громадяни і проросійськи налаштовані. І ми навіть в Гаазі подали позов проти Росії за підтримку зброєю і фінансами бойовиків.

- Ви вірите в те, що Зеленський якимось чином зможе посадити поруч з собою Путіна?

- Звичайно. Я скажу, що Путін ще побоїться йти на переговори з Зеленським.

Ви надаєте дуже велике значення ролі особистості. А я скажу, що за Зеленським стоїть команда – так само, як і за Порошенком. Я б ставив на офіційну позицію держави Україна.

Якщо формат змінюється, якщо Великобританія і-або США входять...

- Добре, є формат "нормандський" - будемо його поки що так називати, - до якого можуть приєднатися якісь сторони. А є ще переговори тет-а-тет, один на один між двома президентами. Ви вважаєте, що Зеленський потягне такі переговори з Путіним?

- Ні, жодних тет-а-тет. Ні в якому разі. Цього не можна допускати. Це взагалі поразка. Це повна капітуляція.

Але Зеленський говорить: тільки в присутності посередників. Причому, посередниками він називає не Францію і Німеччину, а Сполучені Штати і Великобританію.

Але саме через те, що йдуть кулуарні переговори через посередників, таких як Медведчук, який при закритому повітряномму сполученні з Росією спокійно літає в Сочі, в Москву і назад – через це ми п'ятий рік стоїмо на місці.

Ті ж миротворці. Статут ООН чітко говорить, що виділення миротворців можливо в разі війни, збройного конфлікту. Етнічної, громадянської, релігійної, міждержавної – якої завгодно. Але війни.

Допоки не буде другої сторони конфлікту, допоки ми говоримо, що це якісь міфічні "бойовики", за якими ніхто не визнав жодного статусу, і, в першу чергу, не визнали ми – і світ не визнає. Тому що ми постраждала сторона, ми даємо політичну оцінку того, що сталося.

Але ми досі не можемо нашим морякам надати статус військовополонених, тому що ми не дали політичної оцінки того, що сталося в акваторії Чорного моря поблизу Керченської протоки.

- На ваш погляд, яка роль Медведчука в переговорному процесі? Чи потрібен він там? Чи заважає він або, навпаки, сприяє вирішенню?

- Він заважає в цьому процесі. Його треба прибирати першим з цього ланцюжка. Треба виходити на рівень міжнародний, на рівень перших осіб, на рівень широкого формату. Треба класти на стіл Будапештський меморандум і вимагати від підписантів його виконання. Але при цьому Росія повинна бути визнана стороною конфлікту. Тоді у нас є шанс на вирішення цієї проблеми.

- Який аргумент є в України для тиску на країни-підписанти? Наприклад, чи можемо ми використовувати в якості такого аргументу обіцянку відновити ядерний статус?

- Ні, ядерний статус тут взагалі ні до чого.

По-перше, на рівні ООН та міжнародної громадськості ми не визнали факт війни. Визнання країною-агресором – це внутрішній документ, який нічого не говорить світовій спільноті. По-друге, ми жодного разу за 5 років не зробили офіційної заяви в плані вимоги зібратися державам-підписантам Будапештського меморандуму. Були розмови – тільки розмови – про женевський формат, про будапештський формат, але Україна офіційно жодного разу не виступила із заявою: "Вибачте, шановні добродії, але будьте ласкаві приїхати і заслухати нас щодо стану справ в світлі Будапештського меморандуму".

Ми цього жодного разу не зробили.

Автор:
Читайте також
×