У Европы есть новый лидер. Мерц указал Трампу место

Все мы помним оскорбительные твиты о его предшественнике Олафе Шольце от Илона Маска. Господин Мерц в противовес оказался не только крепким орешком, но и показывает, что в Европе появился новый лидер. И вот он точно понимает, как подходить к нарциссам.

Далее текст на языке оригинала

Нові люди у Білому домі навчили світових лідерів, що до Трампа треба їхати з цяцьками та улещувати його его. Тож хтось золотий пейджер везе, хтось на добу погоджується стати гольф-партнером на дачі Дональда, а хтось підмазується на ґрунті етнічної приналежності.

Мерц привіз сертифікат про народження діда Трампа, уродженця Баварії.

— О, Баварія, - сказав на це Трамп. - Це ж справжня Німеччина.

Це був вишуканий тролінг нового канцлера - що ось, ти ж теж наш, Дональде, тому будь до нас поблажливішим.

Достеменно відомо, що дід і баба Трампа по батьковій лінії – Фредріх та Елізабет Трампи – народилися в Калльштадті, невеликому селі в регіоні на південному заході Німеччини, на північний схід від Франкфурта.

Фредріх Трамп наприкінці ХІХ століття емігрував до Нью-Йорка, а потім – до Сіетла, де займався нерухомістю та ресторанним бізнесом в місцях, де у ті часи шаленіла "золота лихоманка". Радше, той бізнес був схожим на "наливайки" з борделями для золотошукачів.

Фредріх Трамп помер у 1918 році, тож онук його і не застав. Відомо, що Дональд Трамп ніколи не бував на батьківщині свого діда в Німеччині. А його батько взагалі придумав легенду, що він швед, аби після Другої світової війни не втрачати багатих орендарів своєї нерухомості єврейського походження.

Мерц в Овальному кабінеті сказав Трампу, щось ось, 6 червня — важлива дата, річниця висадки американських військ у Нормандії. Трамп на це бовкнув, що "це не був хороший день для вас". Очевидно, що це був неоковирний штурханець в бік діда Мерца, партійця в НСДАП, мера міста Брілон за часів Гітлера. У 1947 році дід канцлера пройшов процедуру денацифікації.

Німецький канцлер вʼюнко вивернувся з підступу Трампа і сказав, що Оверлорд — це те, що "визволило мою країну від нацистів".

Так само Мерц ухилився від суперечок у тому, що стосується російсько-української війни. Він звернув увагу Трампа на те, що Трамп має найкращі важелі тиску на Росію, та дав зрозуміти, що Німеччина на боці України.

"Ми обоє погоджуємося щодо того, що це жахливо - що ця війна триває, і шукаємо способи якнайшвидше завершити її. Я сказав президенту перед тим, як ми зайшли сюди, що він ключова особа у світі і він може це зробити, натиснувши на Росію. І ми пізніше продовжимо розмову про те, як можемо діяти у цьому питанні спільними зусиллями європейців та американців", – сказав Мерц.

Тут же ще раз він пригадав роль США у звільненні Європи від нацистської окупації й поваленні нацизму в Німеччині.

"Америка знову в дуже сильній позиції для того, щоб зробити щось у питанні цієї війни та покласти їй край. Поговорімо про те, що ми можемо зробити разом. Ми готові робити те, що ми можемо зробити. І ви знаєте, що ми надаємо допомогу Україні й готуємось посилювати тиск на Росію", – сказав Фрідріх Мерц.

На відміну від Трампа, який визнав, що ще не ознайомився з пакетом санкцій Грема — Блюменталя, німецький канцлер якраз усе читав.

Тож Європа отримала додаткові козирі тиску на Трампа, який хоч-не-хоч восени має прийняти важливе рішення: дружба із Путіним або грандіозна поразка республіканців на довиборах 2026 року.

Трамп у цьому двобої з системним політиком і фаховим юристом, який тривалий час працював у топових американських корпораціях, програв начисто. Йому справді було важко допікати опонентові, який добре готується, вміє гнути свою лінію і тонко тролить популіста Трампа.

Друге — не так давно видання Die Welt розказало деталі останнього пакета німецької військової допомоги для України.

Найцікавіше там — про фінансування систем озброєнь дальнього радіуса дії українського виробництва. Німці поклали прагматичне око на "Лютий" (дальність польоту понад 2000 км) та "Барс" (дальність польоту понад 800 км).

Це означає, що німці готові фінансувати перспективні розробки з унікальною інженерною думкою.

Німеччина епохи Мерца явно хоче переписати історію вдалої російської інвазії та перепрошивки німців під час епохи Шредера — Меркель.

Дай Боже, аби на нас мали далекоглядні плани німецькі концерни. А наші урядовці, які хочуть отримати скрізь маржу, не злякали Фрідріха Мерца.

Володимир Зеленський отримує справді серйозного союзника. Німеччина з якісним небоязким канцлером, який точно не має сантиментів до Росії, — те, що треба для нашої перспективи.

Спеціально для Еспресо