rus
Українська
Топ-темы:

З 2020 року банки почнуть вилучати іпотечне житло за простроченими кредитами

З 2020 року банки почнуть вилучати іпотечне житло за простроченими кредитами
З 2020 року банки почнуть вилучати іпотечне житло за простроченими кредитами

21 жовтня 2020 року дія мораторію на стягнення іпотечного майна у фізосіб-боржників банків має завершитися. Цей мораторій діє з 2014 року і був введений як наслідок фінансових криз 2008 і 2014 років, пише 3m2.

Безумовно, не можна виключати можливості (хоча підстав для цього особливо немає), що мораторій буде продовжений. Але в будь-якому випадку українцям, які мають заборгованість за іпотечними кредитами, краще підготуватися до різних варіантів розвитку подій.

На сьогоднішній день в українських банках налічується близько 20 тис. проблемних валютних іпотечних кредитів на загальну суму близько 50 млрд грн. І це цифри без урахування кредитів банків-банкрутів, права вимоги за якими були продані Фондом гарантування вкладів фізосіб в процедурах ліквідації іншим фінустановам.

Мораторій на стягнення іпотечного майна у фізосіб-боржників вводився як тимчасовий захід до моменту впровадження механізмів реструктуризації заборгованості, які б змогли захистити інтереси як боржників, так і їх кредиторів.

На сьогоднішній день такі механізми впроваджені Кодексом України про процедури банкрутства, який набув чинності 21 жовтня 2019 року.

Відносно валютних кредитів діє особлива процедура реструктуризації, каже юрист Юліан Хорунжий .

"Відповідно до п.5 Прикінцевих перехідних положень Кодексу, для визначення розміру боргу перед банком-кредитором використовуються нескладні в розрахунках формули, що враховують тіло кредиту, відсотки, штрафні санкції, рішення суду або виконавчі документи, а сума боргу визначається виходячи з вартості предмета іпотеки (квартири або будинку) за станом на сьогодні", – зазначив він.

Визначена таким чином сума боргу перед фінустановою підлягає пропорційному зменшенню на розмір вже погашеного кредиту.

Сума ж, яку потрібно погасити позичальникові, реструктуризується на 10 або 15 років під відсоток, який встановлюється на рівні індексу ставок по двенадцатімесячним депозитами фізосіб у гривні + 1%.

Варто зазначити, що цей індекс систематично знижується — з листопада 2019 року він зменшився на 3% і за станом на зараз становить 12,56% річних.

Наприклад, в 2007 році людина отримала кредит в $ 100 тис. для придбання квартири. Внаслідок фінансових криз ціна квартири впала, а платоспроможність людини погіршилася.

Припустимо, що за станом на сьогоднішній день вартість квартири становить $ 50 тис. В той же час, сума боргу позичальника перед банком у зв’язку з припиненням обслуговування кредиту навпаки зросла до $ 130 тис.

Використовуючи вищевказаний механізм реструктуризації, позичальник буде винен банку вже не $ 130 тис., а $ 50 тис.

Припустимо, що під час обслуговування кредиту, позичальником було погашено $ 30 тис, що становить 30% від суми отриманого кредиту. А значить, і сума боргу повинна бути зменшена на 30%.

Таким чином, позичальник повинен буде сплатити банку $ 35 тис. замість $ 130 тис. на протязі 10-15 років. Вся інша частина суми буде списана.

Звичайно, в зв’язку з тим, що тривалий час кредит не обслуговувався, проблемна заборгованість перед банком обростає не тільки пенями і штрафами, а й різними юридичними формальностями, судовими рішеннями тощо.

У такому випадку для визначення реальних умов реструктуризації, необхідно заручитися професійної юридичною підтримкою, радить юрист.

Використання судової процедури реструктуризації на заздалегідь визначених законом умовах – досить часто є зайвим. Простіше і дешевше (для обох сторін) здійснити реструктуризацію без звернення до суду.