Три сценария завершения войны: что ждет Россию и Украину?

Друзья, 20 января, послезавтра и всем уже очевидно, что война не закончится. Но у нас новые "вехи и пророчества". Месяц, три месяца, сто дней, сто двадцать дней. Об этом с умным видом вещают диванные аналитики, а ключевые СМИ с мировым именем тоже не гнушаются кликабельными заголовками. Застенчиво ссылаясь на "неназванные источники" где угодно или цитируя слова советников Дональда Трампа.

Далее текст на языке оригинала

Давайте не дамо себе втопити у цьому сиропі, а подивимося на ситуацію реально. І прогнози дамо теж реальні, але дуже обережні. Про місяць пропоную забути відразу.

Отже, звідки беруться ці три чи чотири місяці? Або логіки дій команди Трампа. І вони цілком логічні за дотримання низки умов. Трамп хоче реалізувати проєкт "мир через силу". Про що прямим текстом говорить Кіт Келлог та інші. Практично в один голос: Росія вже точно не зможе захопити Україну, але й Україна не зможе вибити зараз окупантів на кордони 1991 року. Тож потрібно шукати компроміс з урахуванням реалій і можливого розміну Курщини. Ось так із плаваючими контурами.

Якщо обидві сторони принципово згодні – сідаємо й обговорюємо конкретику. Якщо одна не згодна – до неї застосовують силу. Сила це допомога Україні. Якщо Київ упирається, допомогу скорочують. Якщо впирається Москва – допомога Україні зростає, а на Росію тиснуть санкціями сильніше.

Якщо впираються обидві сторони – тиснуть окремо на кожну. Усе логічно і за будь-якого сценарію трьох-чотирьох місяців має вистачити. Потім починаються реальні переговори. Я вважаю цей сценарій повністю логічним з одним єдиним недоліком. Американська здорова логіка не бере до уваги конкретну нелогічну країну і конкретні психічні проблеми у голові диктатора.

Якщо ми робимо поправку на безумство диктатора Путіна, то включається третій сценарій. І логіка там зовсім інша. Зараз важко, з божевільними втратами вони наступають. Потроху, але щодня. Не встигають компенсувати втрати мобілізацією і найманцями, по техніці взагалі йде вигрібання залишків, з економікою все сумно. Але народного обурення не буде. І резервів живої сили і золота з юанями на 2025 рік вистачить. При втратах. При санкціях. На 2025 ріквистачить. Третина бюджету Росії у 2025 році – на війну. Гроші – найточніший індикатор.

Потім буде погано, і Росія дуже довго відхаркуватиме всі ці травми. За все доводиться платити. Що довший і яскравіший запій, то важче похмілля і вища ймовірність "білки". Але путіну глибоко начхати на "потім" і "Росію". Дідусь старий. Дідусь мріяв про славу великого полководця, підкорювача Європи, збирача радянських республік у підручнику історії. Дідусь дуже ображений, бо в історію увійшов під зовсім іншою характеристикою. Дідусь злиться, вимагає крові, сліз і поваги. Тож якщо Росія може протягнути воюючи 2025 рік, а Україна відмовляється капітулювати – дідусь воюватиме до кінця...

Останній сценарій найгірший, але мені здається і найреальнішим. Так, Росія вже підірвала сили, але вершник не дасть відпочити цій конячці. Він буде шмагати її, поки та не впаде. І потім ще протягне пару метрів, поки не впаде сам.

Ситуація у них у 2025 році дуже важка. Кінець року – точно найглибша фінансова криза. Потім усе почне сипатися. Наскільки швидко? Чи можливо, що раніше? Швидко. Можливо раніше. Побачимо. Якщо самі вистоїмо у 2025 році. Фронт і тил. Але ми вистоїмо. Зобов'язані вистояти. Інакше доля конячки стане нашою...