Трамп упорно не хочет вернуть Путина обратно в ящик Пандоры

Под видом попыток помочь миру стать свободным от американского "пагубного" влияния, Россия пытается расшириться, проникая на суверенные земли своих соседей, чтобы присоединить их к своей империи. Так было во времена Советского Союза, который свои экспансионистские империалистические намерения прикрывал лживой "борьбой за мир". Это сейчас происходит и во времена Путина в Российской Федерации. Когда кремлевский фюрер попытки уничтожения Украинского государства подает чуть ли не как братскую помощь украинцам, оказавшимся под контролем враждебных Москве политических сил.

Далее текст на языке оригинала.

Як завжди, Росія використовує смертельну зброю, поки Сполучені Штати ухиляються від надання справжньої воєнної допомоги, залишаючи Україну боротися з Московією зі зв’язаними руками. При чому президент Америки Дональд Трамп сьогодні може говорити одне, а завтра діаметрально протилежне, удаючи, що це вкладається в концепцію Білого дому уникнення Третьої світової ядерної війни.

Все це вписується в плани Росії та Китаю отримати домінування над Заходом, що є великою і зловісною екзистенційною загрозою західній свободі та демократичному способу життя. І якщо терміново не почати виправляти ситуацію, то Пекін і Москва можуть зайти так далеко в реалізації своїх лихих планів, що потім доведеться прикладати надзусилля для того, аби хоч трохи це виправити.

Зараз можна тільки з сумом згадувати ті старі добрі часи, коли президенти Сполучених Штатів, незалежно від їхньої партійної приналежності, були серйозними державними діячами. Що ретельно готувалися до зустрічей з главами інших держав і мали команду експертів та досвідчених радників, які надавали потужну інтелектуальну допомогу, перш ніж очільники країни робили публічні заяви чи брали на себе певні зобов’язання.

З Трампом все відбувається абсолютно інакше. Його дії часто імпульсивні і спонтанні, погрози та коментарі надходять від нього без будь-якої фільтрації здоровим глуздом, при цьому не опираючись на логічні обґрунтування.

Не говорячи вже про те, що він не має жодного співчуття до тих, кого його "друг" Путін вже скоро, як чотири роки вбиває в Україні. Тому його заяви щодо війни Росії в України виходять такими суперечливими, а непереборне бажання вести бізнес з Російською Федерацію переважає все інше.

Путін продовжує атакувати Україну, а Трамп вкотре запускає чергову дурку, що йому потрібно ще декілька місяців для того, щоб остаточно вирішити, що він збирається робити, аби кривава російська війна нарешті закінчилася.

До нього, на жаль, ніяк не доходить, що Путін не погодиться на мир, поки не тільки Україна, а й інші частини Європи не перебуватимуть під впливом та контролем Росії.

А зараз все виглядає на те, що Дональд Трамп все повернув до нульової точки. Замість того, аби показати Путіну, що він не може перемогти без ескалації, а в ескалації немає переможців, президент США воліє просто затягувати час, щоб відтермінувати своє остаточне рішення.

І як тут не згадати старе англійське прислів’я: "немає нікого сліпішого, ніж той, хто не бачить" (there are none so blind as those who will not see). Яке якнайкраще підходить під те, що нині робить Дональд Трамп. Адже прислів’я вказує, що набагато важче відкрити очі тому, хто навмисно сліпий, ніж тому, хто сліпий фізично. Трамп не бачить, що Путін робить в Україні тому, що вирішив не бачити, а не тому, що не може. А це дві великі різниці.

Трампа абсолютно не хвилює Україна або Європа. Для нього Путін ментально близький, тому що б там не робив диктатор, Дональд Трамп завжди дає йому новий шанс. Він захоплюється владою та свободою дій Путіна, і хотів би керувати американцями так само, як той керує росіянами. Тому Дональд Фредович, оголошуючи про чергові свої "peace deal" з Кремлем, постійно лукавить. Ніби навмисно даючи Путіну можливість досягнути своїх кривавих цілей в Україні.

В лютому 2022 року Путін пішов ва-банк, порушивши всі попередні угоди та домовленості. Але Трамп уперто не хоче повернути його назад в скриньку Пандори. Виходить так, що в оточенні американського президента немає нікого, хто б зміг йому дохідливо пояснити, що завдяки своїй посаді він перебуває в історичному просторі. І що всі його дії, вислови та наміри майбутні дослідники препаруватимуть під мікроскопом історії.

Він вперто бореться за те, щоб завдяки своїм недолугим діям увійти до історії Сполучених Штатів, як один з найгірших їх президентів. Зараз він може перебудовувати під свої потреби Білий дім, чи навіть перейменувати столицю Америки Вашингтон – на Трамп.

Проте його недолуга міжнародна політика знищує авторитет Сполучених Штатів, як найсильнішої держави у світі. А поки що він готовий віддати Україну на поталу Росії, пояснюючи це тим, що його дії здатні наблизити мир та припинити російсько-українську затяжну страшну війну.

Все це – не тільки не стримування Росії, граючи з нею у піддавки, а підштовхування Російської Федерації до нової війни в Європі. Хоча в Америці чудово знають, що об’єднана Європа поки що не готова до бою з Московією. Трампівське "стримування" не спрацьовує, бо зовсім не враховує того, що станеться на Європейському континенті, якщо Путіну, хоча б частково, вдасться досягти своїх цілей в Україні.

Кремліни блефують, і їхня відверта маячня покликана вселити страх у Європу та Трампа. Та чим швидше хтось наважиться побачити загрози такими, якими вони є, поставити Україні необхідну зброю і повністю паралізувати російські доходи від нафти, тим швидше все закінчиться.

Вже давно настав час протистояти загрозам, що надходять від Путіна, який має злі наміри щодо Заходу. Він тиран, який веде світ до можливого знищення. Потрібна дуже сильна відповідь. Варто почати підтримувати Україну, враховуючи її реальні потреби, переставши нам дозовано допомагати за залишковим принципом.

Хоча Росія підвищує ставки, Дональд Трамп постійно приймає рішення задля досягнення електорального ефекту. Це входить у пряме протиріччя з геополітичними інтересами Сполучених Штатів, але американський президент мислить зовсім іншими категоріями. Обравши щодо війни Росії в Україні роль рефері, а не потужного гравця з могутньої держави, яка виступила гарантом збереження незалежності України.

Якщо Російська Федерація або Китай дійсно були зацікавлені в переговорному врегулюванні, вони б не ескалювали. Але Москва та Пекін, який до неї приєднався, вперто продовжують ескалацію. Кидаючи цим відвертий виклик всьому Заходу. Очевидно, що за такої ситуації Сполучені Штати і Євросоюз повинні були вживати більше контрзаходів, щоб стримувати китайсько-російський альянс, який ще більше починає нахабніти, коли не бачить адекватної відповіді на свої агресивні дії.

Необхідно не тільки запровадити нові санкції щодо Російської Федерації. А й вислати усіх росіян з Європи, закрити всі посольства Росії в Європейському Союзі та інших державах Заходу, припинити всю торгівлю з Росією. Це буде ціною, яку доведеться рано чи пізно заплатити, але альтернатива буде набагато гіршою.

Варто відверто визнати, що ті ресурси, які сьогодні доводиться витрачати на стримування Росії, Китаю, Ірану та Північної Кореї, можна було б витратити на розвиток людства. Нині ця вісь зла свідомо гальмує поступ нашої цивілізації, але якби Росія дійсно змогла перемогти Україну, то це за своїм руйнівними наслідками стало тотожно захопленню Риму племенами варварів.

Московити-варвари вже на порозі Європи. І проблема в тому, що божевільні тоталітарні тирани готуються правити світом та силою нав’язувати йому свої порядки. Ще ніколи і нікому не вдавалося умиротворити вбивць, які прийшли вас убивати. Не може бути миру, коли в Кремлі сидить масовий вбивця і патологічний соціопат Путін.

Він постійно випробовує свою долю. То скільки ще часу мусить пройти, щоб Вашингтоні та Брюсселі нарешті прийняли єдине правильне рішення – Путіна потрібно зупинити в Україні? Адже тільки це дасть шанс світовій цивілізації уникнути краху, який відкине її в морок тоталітаризму на декілька наступних століть. Тепер слово за колективним Заходом…