Король против Трампа
Британский монарх Чарльз III во время своего первого в качестве суверена визита в Канаду открыл новый парламент этой страны традиционной тронной речью
Далее текст на языке оригинала
Утім, говорити про те, що це постійна і регулярна традиція я теж не став би. Останній раз британський монарх, це, звісно, була матір короля Чарльза III Єлизавета II, відкривав парламент Канади тронною промовою аж у 1977 році. Зараз Чарльз III прибув до Канади з цією почесною місією на запрошення канадського прем'єр-міністра Марка Карні.
І, звісно, багато хто і в самій Канаді, і за її кордонами вважають і цей візит, і промову короля у парламенті Канади з програмою місцевого уряду досить серйозним сигналом президенту Сполучених Штатів Дональду Трампу. Він після свого обрання очільником сусідньої держави неодноразово називав Канаду 51-м штатом, а її попереднього прем'єр-міністра Трюдо кілька разів поспіль схарактеризував як губернатора Канади, а не її прем'єр-міністра.
І от тепер президенту Трампу нагадують, що згідно з канадським правом у Канаді є очільник держави. І цей очільник навіть не прем'єр-міністр і не генерал-губернатор, який представляє монарха, а сам король, який до того ж нещодавно назвав себе не тільки королем Великої Британії, а й королем Канади. Теж досить серйозний сигнал на адресу президента Сполучених Штатів.
Ну і, звісно, ми маємо зрозуміти, що такою промовою, таким візитом на день відкриття парламенту Канади, демонструється, що у цієї країни власні державницькі традиції, власне право, і що цим вона реально, серйозно відрізняється від Сполучених Штатів. Сполучені Штати та Канада на північноамериканському континенті існують як дві окремі держави саме тому, що різні були погляди населення кожної з країн на своє майбутнє. Ми можемо хоча б звернути увагу на те, як функціонують інституції. Ми можемо якраз побачити короля Чарльза як людину, що відкриває своєю промовою парламент Канади.
І це, звісно, не тільки сигнал Трампу, це ще й сигнал самим громадянам Канади, які можуть відчувати деяку невпевненість у завтрашньому дні на тлі образливих і далеких від реальності висловів самозакоханого американського президента. Так, звичайно, все можна сприймати як певний політичний жарт, як певне запрошення до економічних перемовин, які б могли призвести до вигідних для Дональда Трампа результатів.
Але якщо не звертати увагу на окремі образи, якщо не звертати увагу на нехтування суверенітетом, це може закінчитися дуже погано для країни, яка не відчуває викликів і загроз. Українці можуть розповісти про це мешканцям Канади навіть більше, ніж ми самі хотіли б про це знати.
Тому візит короля Чарльза III - це, дійсно, дуже важлива і серйозна подія, не тільки з погляду того, що відбувається у самій Канаді, але й через те, що відбувається у світі після того, як Дональд Трамп став новим президентом Сполучених Штатів Америки у своїй, я б сказав, нинішній інтелектуальній кондиції.
Тому що варто нагадати, що попередній Трамп ніяких заяв щодо приєднання Канади до Сполучених Штатів так серйозно і відверто не робив. І мешканців Канади своєю поведінкою стосовно їхньої країни, — хоча, звичайно, тут мова може йти зовсім не тільки про саму Канаду, — не лякав. Ну і це ще й важливий урок, що суверенітет потрібно підтримувати та що його потрібно захищати.
І, до речі, це ще й важливий урок сталості інституцій. Як відомо, Оттава хотіла вплинути на Лондон з приводу того, чи дійсно варто запрошувати Дональда Трампа із безпрецедентним другим державним візитом до Великої Британії у ситуації, коли Трамп дозволяє собі такі заяви щодо Канади та її суверенітету.
У Лондоні, звісно, не дуже хотіли б звертати увагу на ці зауваження, тому що прем'єр-міністр Великої Британії Стармер, який нещодавно був у гостях у Трампа, вважає цей візит одним із ключиків до серця американського президента, що обожнює пишні церемонії та милується власними портретами.
І ми знаємо, які, я б сказав, симпатії і яку увагу проявляє Дональд Трамп до королівської сім'ї Великої Британії, очевидно, тому що і сам він у якомусь іншому житті хотів би бути не президентом республіканської демократичної держави, а звичайнісіньким монархом. І не замислюватися про якісь там вибори й про якесь там обмеження власної влади, яке так дратує його у самих Сполучених Штатах.
Ну і, звісно, в цій ситуації запрошення королем Чарльзом III Дональда Трампа із державним візитом, а перед цим приїхати до Великої Британії та обговорити деталі цього візиту, як це все буде красиво виглядати, і яким красивим буде сам Дональд Трамп під час цього візиту — це важлива частина політики самої Великої Британії з погляду досягнення порозуміння з чинним американським президентом.
Прем'єр-міністр Стармер намагається грати на полі Трампа. Але разом із цим у цій ситуації король як суверен Канади, одночасно має право і можливості виступити у країні, яку Трамп неодноразово називав 51-м штатом своєї власної країни, з традиційною тронною промовою.
Я впевнений, що Дональд Трамп обов'язково буде звертати увагу і на цю церемонію, і на появу короля, і на те, як він буде виглядати, якщо проігнорує британського монарха у відповідь на його появу у столиці Канади і його урочисту промову у цій столиці.
Отже, демонстрація самого факту того, що у Канади є власний суверен і власний суверенітет, відбулася з усією можливою пишністю та урочистістю.