Чи перетвориться суд в Гаазі на трибунал для Путіна? Або деякі уроки Нюрнберзький процесу

В ці дні розпочався процес в Гаазькому окружному суді над особами яких обвинувачують у злочині в результаті якого був збитий пасажирський літак Боїнг 777 рейсу МН-17 у небі над українським Донбасом 17 липня 2014 року.

Незважаючи що цей процес стосується конкретних чотирьох осіб, впевнений що він може перетворитись на процес над реальними винуватцями цього жахливого злочину в результаті якого загинули 298 мирних людей. Не можна виключати,що цей злочин міг бути причиною широкомасштабної військової агресії,яка могла перетворитись у реальну війну.

Давайте повернемось в історію.

8 травня 1945 року був підписаний Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини в другій світовій війні.

Друга світова війна закінчилась. Війна яка стала самою жахливою в історії людства завершилась. Але пам’ять про мільйони загиблих людей вимагала щоб усі винуваті у цій трагедії були покарані.

Так була прийнята спільна домовленість країн переможців про необхідність проведення міжнародного трибуналу над усіма хто був винним у цій війні.

Так виникла ідея Нюрнберзького процесу. За задумом його організаторів на лаву підсуднім повинні бути посаджені головні винуватці цієї кровавої війни.

Але,на жаль,головному винуватцю цієї війни Гітлеру вдалося уникнути лави підсудних Нюрнберзького трибуналу, але на цій лаві опинились його головні співучасники.

Їм була надана максимальна можливість захищатись і не тільки самим але й для них були найняті найкращі німецькі адвокати, які дуже фахово провели процес. До речі,їм гонорар оплатив,як це не дивно, Радянський Союз.

Нюрнберзький процес - це не суто кримінальний процес над конкретними підсудними,які були головними винуватцями другої світової війни і тих величезних жертв які вона спричинила.

Це був процес не стільки над підсудними,це був процес над фашистським режимом.

Я не буду глибоко вдаватись в аналіз цього процесу я хочу привернути увагу лише до одного епізоду, який був дуже важливий і який не дозволив замість процесу над фашистським режимом перетворити його на суто кримінальний проти конкретних підсудних.

У зв’язку з цим хочу нагадати один епізод цього процесу.

Усі пам’ятають що у гітлерівській Німеччині був такий генерал-фельдмаршал Паулюс,який був значною фігурою у військовому керівництві і мав безпосереднє відношення до планування військового нападу у період другої світової війни і був одним із авторів плану Барбаросса, а в подальшому командуючим однією із основних груп армій вторгнення.

Тобто це була ключова фігура у військовому керівництві Гітлера.

До його треба додати,що саме його армія загинула під Сталінградом.

Гітлер оголосив в країні жалобу, Паулюсу влаштували помпезні похорони на пусту домовину Гітлер поклав діамантовий жезл фельдмаршала.

Але насправді він не загинув, був у полоні.

І от,несподівано для усіх учасників процесу фельдмаршал Паулюс з’явився на Нюрнберзькому трибуналі.

Паулюс став головним свідком обвинувачення проти Гітлера і його оточення,яке знаходилось на лаві підсудних.

Саме він розповів як і ким готувалась друга світова війна,а також план Барбаросса.

Його поява на цьому процесі викликала шок в усіх присутніх, оскільки один із головних військових діячів Гітлера, давав покази проти нього і фашистського режиму.

Цей шок ще більш був підсилений тим,що усі в Німеччині знали,що Паулюс загинув і його Гітлер похоронив.

Але він з’явився на процесі і коли представник США спитав скільки часу треба щоб свідка доставили з полону,йому відповіли - декілька хвилин!

Це був один із ключових моментів Нюрнберзького процесу.

Я згадав про Нюрнберзький процес тільки тому що дуже сподіваюсь на те що і на процесі в я Гаазі може з’явитись такий ключовий свідок не тільки цієї трагедії,але й планів широкомасштабної війни.

Переважна більшість людей усвідомлює, що перемістити зенітно-ракетний комплекс Бук1, з якого був збитий пасажирський літак, територію іншої країни і дати наказ на його бойове застосування проти цивільного літака - може лише вище військово - політичне керівництво країни, якій і належить цей зенітної ракетний комплекс.

Ясно,що процес не завершиться швидко, за цей час може багато що зміниться, тому сподівання на появу такого свідка який і зробить те що зробив Паулюс на Нюрнберзькому трибуналі, абсолютно реально.

Швець Віктор Дмитрович,

Президент української фундації дослідників права, доктор юридичних наук